Антон Дробович

Антон Дробович – український науковець та державний діяч, автор академічних курсів та циклів лекцій, а також понад 50 наукових публікацій у сфері філософії, культурології та антропології.

У 2010 році закінчив Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова за спеціальністю «Філософія», магістр філософії та до 2019 року продовжував там же викладати.

У 2012-2013 роках працював журналістом, а потім керівником аналітичного відділу інформаційного агентства «Наголос».

У 2013-2016 роках працював помічником генерального директора, а потім керівником Служби стратегії музейного планування та розвитку НКММК «Мистецький Арсенал».

У 2014 році захистив дисертацію за спеціальністю «Філософія культури, філософська антропологія» на тему «Гедоністичний дискурс як феномен європейської культури: філософсько-антропологічний аналіз».

У 2016 році працював радником Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич.

У 2017-2019 був менеджером з комунікацій, а потім експертом з питань освіти і культури Інституту суспільно-економічних досліджень.

У 2017 році закінчив лідерський семінар «Цінності та суспільство» Aspen Institute Kyiv. 

В 2018 році здобув другу вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, закінчив програму «Good Governance» Школи управління Українського Католицького Університету, а також  програму «Rethinking the culture of tolerance. Groups, Conflicts, and Reconciliation» University of Milano-Bicocca.

У 2019 році працював керівником освітніх програм Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».

З грудня 2019 р. очолив Український інститут національної пам’яті. Під час керівництва Антона Інститут запустив багато цифрових ініціатив, зокрема Віртуальний некрополь української еміграції, цифровий Архів усної історії та Віртуальний музей російської агресії, а також став одним із розробників законодавства про військовий поховальний ритуал, Національне військове меморіальне кладовище, а також про засудження російської імперської політики та деколонізації топонімів. Особливим фокусом уваги Інституту в цей час стали питання перехідного правосуддя та меморіалізації російсько-української війни. Зокрема Антон став автором принципів меморіалізації війни, які були запропоновані як складова загальнодержавної стратегії культури пам’яті влітку 2024 року.

З лютого 2022 до квітня 2024 року служив у Збройних силах України – спочатку був військовослужбовцем 112 окремої бригади Сил територіальної оборони, а потім 78 полку Десантно-штурмових військ. Під час служби продовжував активну публічну діяльність, писав тексти, долучався до інформаційних та меморіальних проєктів, підтримувати культурну сферу України. Зокрема, під час World Economic Forum 2022 в рамках Ukraine House Davos Антон виступив онлайн на панелі «Ukraine’s Battle Against Tyranny: Why History Matter». Прямо із шанців (земляних укріплень, які слугують захистом від обстрілів ворога) розповідав світові про те, як росіяни використовують історію для виправдання агресії і де слабкі місця в їхній пропаганді.

У 2023 році обраний одним із 15 лідерів у категорії «Державне управління» рейтингу «Список лідерів України УП-100» видання Українська правда, а у 2024 увійшов до списку 30 лідерів думок сучасної України, чиї тексти, оцінки та інтерв’ю формують настрої еліти і влади за версією видання New Voice (NV).