Історії успіху

Антон Дробович – український науковець та державний діяч, автор академічних курсів та циклів лекцій, а також понад 50 наукових публікацій у сфері філософії, культурології та антропології. У 2010 році закінчив Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова за спеціальністю «Філософія», магістр філософії та до 2019 року продовжував там же викладати. У 2012-2013 роках працював журналістом, а потім керівником аналітичного відділу інформаційного агентства «Наголос». У 2013-2016 роках працював помічником генерального директора, а потім керівником Служби стратегії музейного планування та розвитку НКММК «Мистецький Арсенал». У 2014 році захистив дисертацію за спеціальністю «Філософія культури, філософська антропологія» на тему «Гедоністичний дискурс як феномен європейської культури: філософсько-антропологічний аналіз». У 2016 році працював радником Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич. У 2017-2019 був менеджером з комунікацій, а потім експертом з питань освіти і культури Інституту суспільно-економічних досліджень. У 2017 році закінчив лідерський семінар «Цінності та суспільство» Aspen Institute Kyiv.  В 2018 році здобув другу вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, закінчив програму «Good Governance» Школи управління Українського Католицького Університету, а також  програму «Rethinking the culture of tolerance. Groups, Conflicts, and Reconciliation» University of Milano-Bicocca. У 2019 році працював керівником освітніх програм Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». З грудня 2019 р. очолив Український інститут національної пам’яті. Під час керівництва Антона Інститут запустив багато цифрових ініціатив, зокрема Віртуальний некрополь української еміграції, цифровий Архів усної історії та Віртуальний музей російської агресії, а також став одним із розробників законодавства про військовий поховальний ритуал, Національне військове меморіальне кладовище, а також про засудження російської імперської політики та деколонізації топонімів. Особливим фокусом уваги Інституту в цей час стали питання перехідного правосуддя та меморіалізації російсько-української війни. Зокрема Антон став автором принципів меморіалізації війни, які були запропоновані як складова загальнодержавної стратегії культури пам’яті влітку 2024 року. З лютого 2022 до квітня 2024 року служив у Збройних силах України - спочатку був військовослужбовцем 112 окремої бригади Сил територіальної оборони, а потім 78 полку Десантно-штурмових військ. Під час служби продовжував активну публічну діяльність, писав тексти, долучався до інформаційних та меморіальних проєктів, підтримувати культурну сферу України. Зокрема, під час World Economic Forum 2022 в рамках Ukraine House Davos Антон виступив онлайн на панелі «Ukraine’s Battle Against Tyranny: Why History Matter». Прямо із шанців (земляних укріплень, які слугують захистом від обстрілів ворога) розповідав світові про те, як росіяни використовують історію для виправдання агресії і де слабкі місця в їхній пропаганді. У 2023 році обраний одним із 15 лідерів у категорії «Державне управління» рейтингу «Список лідерів України УП-100» видання Українська правда, а у 2024 увійшов до списку 30 лідерів думок сучасної України, чиї тексти, оцінки та інтерв’ю формують настрої еліти і влади за версією видання New Voice (NV).

У 2014 році Андрій запропонував В’ячеславу Бикову, теж стипендіату Завтра.UA, вимірювати площу листка за допомогою зображення, зробленого камерою на смартфоні. Пізніше, після потрапляння до фіналу змагання GIST Tech-I, організованого Державним Департаментом США, та номінації Найгарячіший Стартап 2015 Року за версією американського бізнес-каналу CNBC, проект Petiole Pro був інкорпорований в Великій Британії у 2017 році. Окрім Андрія Селезньова засновницею компанії стала Марина Кузьменко, кандидатка юридичних наук, стипендіатка Всесвітніх студій, яка наразі є виконавчим директором компанії Petiole.    Petiole Pro – це мобільний додаток, який дозволяє вимірювати площу поверхні листя всього в один клік, і зберігати отримані дані з метою ефективного вирощування різних агрокультур. Мобільний застосунок допомагає стежити за динамікою росту рослин, aналізувати отримані дані, а також визначає реакцію рослин на погоду, добрива та інші фактори впливу. 2015 рік: перемога в Першому Українському Агрохакатоні у файному місті Тернополі, участь в різноманітних заходах технологічної екосистеми України, а також фінал GIST Tech-I змагання в столиці Кенії, місті Найробі. 2016 рік: поїздка в Кремнієву Долину, профінансована USAID, а також знайомство з американськими спільнотами у венчурному фінансуванні. Налагодження зв'язків з українськими університетами, зокрема, Тернопільським Національним Педагогічним Університетом та Уманським Національним Університетом Садівництва.  2017 рік: грант German Marshall Fund (США) на участь у Глобальному саміті підприємців в Хайдарабаді, Індія. Партнерство з індійською компанією-виробником біостимулянтів BioPrime. Команда Петіоля організувала перший в Лондоні Agri Startup Crash Test. Виступ на щорічній конференції британської агро асоціації Agri-TechE. 2018 – 2020 роки: знайомство і партнерство з провідними британськими агро інституціями, такими як Rothamsted Research, Royal Agriculture University, та іншими. Участь в локальних інкубаторах Farm491 та Barn4. Участь в спонсорованих британськими урядом поїздках до Канади (Global Institute for Food Security) та Колумбії на локальні ферми з вирощування кави, какао, та квітів. Партнерство з колумбійською компанією GeoLat та мексиканським університетом у місті Веракруз. 2021 рік: дизайн мобільного додатку стає фіналістом конкурсу Design Intelligence Award, організованого Академією Мистецтв Китаю та їх партнерськими організаціями. 2022 рік: Petiole отримує грант від британського уряду на імплементацію рішення для моніторингу і раннього виявлення гусені на перці чилі в Кенії для британської компанії Flamingo Horticulture. Через рік презентує робоче рішення і стає фіналістом FPC Fresh Awards 2023 в категорії Agritech & Innovation Excellence.  2023 рік: участь в AI конференції в Берліні та вирішення проблем німецького лісівництва в рамках програми Future Forest. Участь в акселераційній програмі від Barclays для налагодження взаємодії з британськими виробниками агропродукції. Участь в агро конференції в Сингапурі, партнерство з університетами та агро дослідницькою установою Asian Institute of Technology в місті Бангкок, Тайланд. За майже 10 років проект виріс з мобільного додатку для вимірювання площі листкової поверхні до масштабної платформи, яка визначає практичний напрямок впровадження цифрових технологій в агрономії, лісівництві та аквакультурі.  Наразі засновники модернізували платформу, додали каталог інструментів для повсякденного вирішення завдань у полі, в саду, на плантації, у теплиці, водоймі чи у лісі. Кожен інструмент у каталозі унікальний і оснащений штучним інтелектом, здатним вирішувати конкретні завдання, використовуючи лише камеру на смартфоні.   На Google Play додатком Петіоль Про користуються більше 30,000 користувачів у Індії, Мексиці, США, Індонезії, Колумбії, Україні, Голландії, на Філіппінах та у Бразилії. Вони які високо оцінюють переваги платформи (середня оцінка в Гугл Плей – 4.5). Усі вони є представниками більше 300 університетів та агро дослідницьких інститутів, приватних компаній та агролабораторій. Понад 100 наукових робіт містить посилання на мобільний додаток Petiole Pro як надійний спосіб для збору даних у експериментах з біології, рослинництва, лісівництва та екології. У компанії є 5,000 фоловерів сторінки на LinkedIn та понад 40 патентів на дизайн мобільного додатку і його аксесуарів.

Світлана – дитяча та підліткова письменниця. Авторка дитячих та підліткових книжок: «Лель», «Свин та Гусак – друзі навспак» та ін.; співавторка книжок «Приготуй мені гарячого глінтвейну», «Рятуйте! Мене примушують читати», «Мандрівний вітер», «Сусіди. Стіни чують все», «Щасливі вчасно». Три книги Світлани адаптовані Шрифтом Брайля: "Лель", "Рятуйте! Мене примушують читати!" та "Вишивала я сорочку". Її книга «Юна. Війна» ввійшла у топ найкращих книжок 2022 року від PEN Ukraine, а книга «Очі з чорного дзеркала», в якій розміщено історію Світлани «Сірі коси незнайомки» стала третьою найкращою книгою ВЦ «Академія» на думку відвідувачів Книжкового Арсеналу, а книга «Свин та Гусак – друзі навспак»  – одною з п’яти найбільш продаваних книг видавництва «Відкриття». Світлана видає багато книжок у співавторстві з українськими письменниками (-цями): "Казкарня "Оце кухня!" (двох частин), "Демони бажань", "Адвент сторіс: В очікуванні Різдва", "Чаросвіт. Тварини Червоної книги України" та інших. Стала фіналісткою поетичного Конкурсу військової поезії пам’яті Гліба Бабіча й Конкурсу воєнної короткої прози від видавництва «Білка», завдяки якому її поезія «Може б оце наліпити вареників, передати на фронт?» увійшла в збірку творів «Альманах 2022». Світлана – засновниця літературно-мистецького проєкту «Твоя поетична листівка». В рамках проєкту вже більше 7 років з’являються листівки із поезіями на обороті, які популяризують українську літературу, нових молодих авторів, ілюстраторів. Окрім паперових книжок, творчість Світлани також є і в діджитал форматі. Світлана є співавторкою двох електронних благодійних книг: "Іграшкова скриня" та "No putin-no cry",  а також авторкою аудіоказки “Паперові човники”. Окрім цього, Світлана створює буктрейлери – короткі відео за мотивами книги, які інтригують та мотивуюють її прочитати. Зокрема, Світлана перемогла у конкурсі буктрейлерів від видавництва «Смолоскип», змонтувавши буктрейлер на книжку Мартина Якуба «Мертві моделі». Також багато книжок та творів Світлани мають власні буктрейлери ("Сірі коси незнайомки" зі збірки "Очі з чорного дзеркала", збірка для дітей “Мандрівний вітер”, де Світлана є співавторкою; "Юна. Війна").

У 2020 р. під час пандемії COVID-19 Дмитро разом із командою молодих спеціалістів створили онлайн-проєкт Code_Black, спрямований на допомогу лікарям у вивченні медичної англійської мови. Проєкт має на меті розширити можливості медиків та прибрати англійську мову зі списку перепон для їхнього подальшого розвитку. Всі тьютори працюють у сфері медицини, мають досвід міжнародних виступів та публікацій. Станом на червень 2024 р. школа має понад 3800 випускників та провели понад 10000 уроків. На час карантину COVID-19 команда проєкту запустила соціальний проєкт «Безкоштовна англійська для медиків» та безкоштовно навчала мові понад 80 лікарів по відеозв'язку Zoom. Під час повномасштабного вторгнення було створено платформу онлайн навчання Code Black Medical Academy. Школа Code_Black спільно з Християнською медичною асоціацією України запустили подкаст «Лікарю, think about» – подкаст, де Дмитро обговорює, як знання англійської допомагає досягати результатів у кар’єрі та відкриває міжнародні можливості для українських медиків. Розуміючи важливість доступності англійської мови для медиків, Дмитро став співзасновником некомерційної громадської організації English to Doctors. Протягом трьох років ця організація, фінансована грантами від уряду США, безоплатно навчає медиків академічної англійської та медичної англійської. З початком війни в Україні навчання пройшли понад 1800 лікарів на різних курсах, отримавши цінні знання та навички. “Завдяки новому гранту від уряду США ми організували розмовні спікінг-клаби для медиків у Львові та Києві. До кінця 2024 року буде проведено 24 таких зустрічі. Це унікальні заходи, де амбітні та прогресивні лікарі об’єднуються для обміну досвідом і покращення навичок спілкування англійською мовою, необхідних для кар’єрного зростання, стажувань та міжнародних конференцій”, – каже Дмитро. Під час повномасштабного вторгнення Дмитро створив Bootcamp MD – навчальний табір для студентів-медиків. Проєкт був заснований на підтримку студентів у складні часи, надаючи їм можливість отримати нові знання та досвід.  Дмитро продовжує активно розвивати свої проєкти, об’єднуючи навколо себе талановитих і амбітних медичних професіоналів, сприяючи їхньому професійному та особистісному розвитку.

Андрій Маранов практикуючий хірург та вже кілька років керує організацією Just save life. Андрій має на меті розповісти українцям про симптоми інсульту, щоб зменшити смертність та негативні наслідки для тих, хто одужує, попередити захворювання. Тема інсультів була обрана не даремно, адже це, з одного боку, найперша причина інвалідизації в Україні та друга причина смертності, однак це і дуже особиста для нього та команди історія. Наприклад, у Андрія саме від інсульту померла мама, і напад трапився під час перебування Андрія  на Європейському з’їзді кардіохірургів. В рамках проєкту команда активно розповідає про: ознаки інсульту та його наслідки під час флешмобів у соціальних мережах та організованих ними заходів, проводить тренінги з надання першої медичної допомоги та домедичної допомоги для цивільних про надання допомоги пораненим в умовах бойових дій на основі військового протоколу ТССС, про зупинку масивних кровотеч, накладання турнікету та тампонування на муляжах та інше необхідне наразі для збереження людського життя. Станом на другу половину 2024 року, з початку року проєкт охопив більше 2 млн українців. “Минулого року ми були запрошені на зустріч-звітування голови Національної служби здоров’я України пані Наталії Гусак, де було зазначено, як один з їх ключових KPI – охоплення, якщо не помиляюсь, 1,4 млн українців у 2023 році. Ми прийняли це як дороговказ і приємно, що уже зараз органічно, без жодної реклами ми змогли охопити уже майже в 1,5 рази більше українців за неповний рік до такої вузькоспеціалізованої теми, як профілактика, раннє розпізнавання інсультів, основи здорового способу життя тощо. Але це безперечно не про конкуренцію, а про взаємопосилення і нам приємно, що ми можемо допомагати у меседжах НСЗУ, ключовій організації, яка безпосередньо впливає на надання медичних послуг” – зазначив Андрій Маранов, керівник Just Save Life. Just Save Life використовують різноманітні майданчики для донесення корисних знань про здоров’я до українців. Наприклад, Facebook проєкту має більше 9 тисяч підписників. Також засновники проєкту не забувають про офлайн активності та регулярно проводять тренінги з домедичної допомоги як в Києві, так і в інших містах (Рівному, Черкасах, Вінниці тощо). На тренінгах навчають як розпізнати симптоми інсульту та інфаркту, як допомогти людині у біді тощо. Тренінги тривають більше 4 годин, а охочих значно більше, ніж доступних місць.  Команда проєкту розробила перший в Україні телеграм бот для знаходження найближчої лікарні для безкоштовного лікування інсульту – Just save life ІНСУЛЬТ, Пошук лікарні. Наразі команда готує до запуску не менш важливий ресурс – бот, де знаходитиметься інформація про симптоматику та раннє розпізнавання інфаркту. Команда активно реалізує проєкти разом з провідними українськими організаціями такими як Міністерство охорони здоров’я України, НСЗУ, БФ “Пацієнти України”, “Інтерньюз-Україна”, провідними інсультними організаціями України та світу. Також команда Just Save Life розвиває міжнародні партнерства. Саме так в українців з’явився доступ до додатку Stroke Riskometer, який дає оцінку особистного ризику інсультів та серцевосудинних захворювань. Додаток офіційно схвалений World Stroke Organization, надає персоніфіковані рекомендації по профілактиці та зниженню ризику інсульту. Додаток доступний абсолютно безкоштовно українською для iOS та Android.

Ольга Гліва була лікаркою-анестезіологинею в реанімаційному відділенні Запорізької обласної інфекційної лікарні, де рятувала життя хворих на коронавірус. Трагічно загинула, рятуючи життя пацієнтів під час пожежі у вищезгаданій лікарні в ніч з 3 на 4 лютого 2021 року. Нагороджена орденом «За заслуги» III ступеня (посмертно). Ольга була активною членкинею спільноти стипендіатів Завтра.UA, вірною подругою і найкращою донькою. З дитинства мріяла стати лікаркою та допомагати людям, брала приклад з своєї мами, котра працює анестезисткою.  Ольга щиро раділа життю та мала багато улюблених хобі: малювання, письменництво (написання віршів та прози), волейбол, футбол тощо. Володіла чотирьма мовами: українська, німецька, англійська, російська. Ольга була науковицею: виконувала наукові роботи, писала тези та статті, закінчила медичний університет з високим балом. Друзі та рідні з теплом згадують про Ольгу: Оля Гліва…чуючи це ім’я, одразу згадуєш шалені кучері, широку посмішку і очі повні жаги до життя. Згадуєш усміхнену, енергійну, неймовірно активну, розумну, цікаву людину (Анастасія Вапірова). Неймовірно потужна особистість та високий професіонал своєї справи, який має стрімкий ум, гаряче серце, велику душу. Прекрасна воїтелька, яка цінує життя та вміє насолоджуватися кожним моментом. Оля стала для мене прикладом того, як потрібно радіти та цінувати життя. При житті Оля написала збірник оповідань, який було опубліковано. Читаючи кожний рядок поринаєш у світ, описаний авторкою. Кожна оповідь – оригінальна гра слів, які чудово переплітаються та взаємодоповнюються. Ми обовʼязково з тобою зустрінемося знову (Іван Дарій). Оля навчила мене цінувати моменти. Бути в моменті. Радіти найпростішим речам і знаходити щось хороше навіть в найскрутніші часи (Катерина Ейхман). Я думаю, що вона зараз там, де завжди гарні заходи сонця і пташки вчасно влітають у кадр, коли вона фотографує небо (Олена). Кожна хвилина, проведена з нею, була сповнена дзвінким сміхом, щастям і теплом. Таких щирих хвилин у житті, таких щирих людей дуже мало (Влад Проценко). Я зачаровано слухала її розповіді і захоплювалась тим, як ця героїчна дівчина, така тендітна і ніжна на вигляд, мужньо долає труднощі, які по силам лиш найміцнішим з людей (Білоус Маргарита). В серці у мене завжди буде місце для Олі (Лада Лесич).

У лютому 2022 р. після початку повномасштабного вторгнення Олексій призупинив здобуття PhD ступеню з історії в Центральноєвропейському університеті (Відень) та заснував ініціативу #StandWithUkraine (http://swu.in.ua). Команда ініціативи збирає пожертви від українських та іноземних благодійників на спорядження для української армії на передовій. За більше ніж 2 роки їм вдалося зібрати понад 425.000 євро на потреби військових та закупити і доставити 30 автівок, десятки дронів, планшетів, аптечок і іншого спорядження для Сил Оборони України. Команда займається проведенням креативних аукціонів - наприклад, розіграш збитого “Шахеда” із підписом Кирила Буданова, переробку пісень Сергія Жадана і колядок, донатний адвент-календар тощо.  У 2016 р. Олексій заснував Творче об'єднання «Ніч в Університеті» – інтерактивні вечірні театралізовані екскурсії від студентів і випускників історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Під час інтерактивних екскурсій глядачі мають змогу перенестись на кілька століть назад – до часів Івана Мазепи, Григорія Сковороди, Києва та України 19-20 століть та в часи Української революції. За 8 років існування проєкту команда провела 42 різноманітні програми тривалість 2-3 вечори в різних історичних локаціях Києва, включно із Національним заповідником “Софія Київська”, Національним заповідником “Києво-Печерська лавра”, Національним музеєм історії України у Другій світовій війні, Національним художнім музеєм України, Національним музеєм медицини України, Національним історико-архітектурним заповідником “Київська фортеця”, КНУ імені Тараса Шевченка, НаУКМА, КПІ, НМУ імені О. Богомольця та іншими університетами і музеями. Під час повномасштабного вторгнення всі екскурсії стали благодійними – об’єднання займається збором коштів для військових та закупівлею дронів та автомобілів, зокрема й для акторів «Ночей», котрі наразі воюють і несуть службу в Силах Оборони. Влітку 2024 року команда Творчого об’єднання “Ніч в Університеті” виграла грант Українського культурного фонду для проведення серії вечірніх театралізованих екскурсій про історію України в ХХ столітті.  

Вже у другий день повномасштабного вторгнення Іван став лікарем-добровольцем у військовому госпіталі в м. Харків, 11 березня 2022 року  мобілізувався до лав ЗСУ військовим лікарем у званні молодший лейтенант й наразі є старшим ординатором неврологічного відділення, керівником мультилисциплінарної реабілітаційної команди, інсультної служби та інтервенційної нейрорадіології.  За цей час він створив мультидисциплінарну реабілітаційну команду (дата заснування - 16 березня 2022 рік), яка надає ранню реабілітацію  пораненим бійцям та військовослужбовцям з патологіями нервової системи, починаючи з реанімації. Наразі в команді вже є більше 25 спеціалістів. «За два роки повномасштабної війни ми створили три новітніх служби на базі нашого неврологічного відділення: мультидисциплінарна реабілітаційна команда, інсультна служба та інтервенційна нейрорадіологія», – каже Іван. За цей час у команди зʼявилася стаціонарна реабілітація, в реабілітаційний процес впроваджено іпотерапію, каністерапію, реабілітаційну стрільбу з лука, симуляційний центр по керуванню дронами. Також ця ініціатива стала інкубатором реабілітаційних спеціалістів, який надає знання та досвід іншим лікарям і спеціалістам. Реабілітаційна команда «Байрактар» за ці роки надала більше  25 тисяч реабілітаційних сесій та консультацій. Іван продовжує особисто оперувати і вже прооперував десятки людей, є співавтором книги «Військово-польова неврологія» та навчального посібника «Струс головного мозку (легка закрита черепно-мозкова травма)» - методичні поради у неврології війни, та продовжує боротись разом з командою за життя та здоров’я кожного, хто потребує такої допомоги. За значний особистий внесок у розбудову України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові Президент України нагородив Івана орденом Данила Галицького, Валерій Залужний нагородив нагрудним знаком «Срібний хрест». У квітні 2024 р. Івану було присвоєно військове звання капітана медичної служби ЗСУ. З 2015 року активний учасник стипендіальної програми “Завтра.Ua”, з 2020 року - оцінювач конкурсантів, з 2022 року - експерт оцінки стипендіальної програми “Завтра.Ua”.

Дмитро – триразовий стипендіат Завтра.UA, активно розвивається в сфері штучного інтелекту та освіти, викладає в НАУ ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут». Активний в сфері науки – має більше 200 міжнародних публікацій, основні сфери інтересів – Мультиагентне моделювання (Agent Based Modeling, Agent-Based Simulation), системи та методи штучного інтелекту. У 2021 та 2022 році входив до топ 2% науковців світу за версією Stanford University. Лауреат Премії Верховної Ради України для молодих вчених у 2021 році. У 2023 році здобув перемогу у Всеукраїнському конкурсі «Молодий вчений року» у номінаціях «Математика та статистика» і «Автор найкращої серії наукових робіт». Має статус Research Associate в Масачусетському Інституті Технологій (США), Affiliate Researcher в Університеті Ватерлоо (Канада) та Visiting Researcher в Інституті демографічних досліджень Макса Планка (Німеччина).  За сприяння фонду Віктора Пінчука заснував соціальний освітній проект – школу IT професіоналів «ProfIT». Проєкт спрямований на підвищення рівня освіти та забезпечення відповідності вимогам сучасного ринку студентів IT-спеціальностей, а також працівників-початківців сфери IT. Учасники заходів ProfIT мають можливість перейняти досвід провідних IT-фахівців, дізнатися про новітні тренди IT-індустрії, а також познайомитися з актуальними технологіями. У 2020 році Дмитро зі своїм проєктом переміг у номінації «Наукова школа (неформальна освіта)» та став лауреатом конкурсу “Молодий вчений року” за підсумками 2020 року. У 2022 році в цьому ж конкурсі Дмитро став переможцем конкурсу в номінації «Профорієнтаційна наукова платформа», а проєкт було відзначено за серію заходів «Про штучний інтелект простими словами».