Олексій Рябчин, 30 років, к.е.н., доцент кафедри Міжнародна економіка ДонНУ, за підтримки програми «Всесвітні студії» Фонду Віктора Пінчука закінчив магістратуру у Великобританії за спеціальністю «Інновації та сталий міжнародний розвиток».
У той час коли фокус більшості учасників 10-ї Ялтинської Щорічної Зустрічі (YES) був зосереджений на питаннях євроінтеграції і погіршенні україно-російських відносин, 30 стипендіатів освітніх програм Фонду Віктора Пінчука мали можливість зустрітися і поспілкуватися з відомими і видатними людьми.
Вважаю, організаторам Ялтинських щорічних зустрічей в наступному році обов’язково потрібно транслювати онлайн також і молодіжні дискусії, кількість переглядів яких, безсумнівно, зможе конкурувати з трансляцією основних сесій. Набагато більша кількість молодих лідерів повинні відчувати незвичайну енергетику цього заходу, мати можливість спостерігати і брати участь в дискусіях, відчувати причетність до історичних і майбутніх подій для нашої держави.
Нижче – кілька слів про гостей, які запам’яталися найбільше, з ким у числі 30 молодих учасників форуму мені вдалося зустрітися, а також кілька актуальних для молодого покоління українців рекомендацій, сформульованих як результат спілкування з ними.
Китайський професор Цуй Ліру розповів про протистояння Китаю і США на світовій арені, а особисто мені, як батькові трирічної дочки, дав пораду одночасно з англійською мовою навчати її китайській, щоб у майбутньому отримати конкурентну перевагу. І, незважаючи на те, що відомий футуролог Мічіо Каку, з яким ми зустрілися наступного дня, сказав, що вже через 10 років у людини не буде необхідності вчити іноземні мови, оскільки «розумні» контактні лінзи зможуть перекладати все за нас, я все одно не схильний нехтувати порадою мудрого китайського професора.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський розповів нам про польський шлях до членства в НАТО та ЄС. Харизма, сталевий погляд і виправка колишнього польського міністра оборони вразили нас. «Я хочу бути на нього схожим» – сказав один з стипендіатів «Завтра.UA». Підростаюче покоління у пошуках власних ідеалів, на жаль, не знаходить гідних прикладів наслідування в українських лідерах.
Посол США Джеффрі Пайєт, активно використовує соціальні мережі для спілкування, зізнався, що день починає з перегляду Twitter і новин на своєму iPad, а лише потім переходить до вивчення офіційних телеграм. Своїм прикладом він демонструє роль соціальних медіа у формуванні громадської думки.
Не менш вразило і надихнуло спілкування з молодими вундеркіндами: 16-річним Джеком Андракою (американським школярем, автором наукового відкриття, яке здатне зробити революцію в діагностиці онкологічних захворювань) і 13-річним Мухаммедом Ніазі (який разом зі своєю сестрою-близнючкою є головними пропагандистами системи сучасних «інтернет-університетів»). Їх історії повинні показати українським школярам і студентам усіх країн без винятку наскільки важливими є знання в глобальному світі.
Редактор американського The Wall Street Journal – Брет Стівенс мотивував тих стипендіатів, які мріють виїхати з країни не знаходячи можливості самореалізації: «Щоб змінити ситуацію в Україні не потрібно бути Стівом Джобсом, у вашій країні є безліч речей, які цікаво удосконалити, не докладаючи значних зусиль». Як приклад, він навів свій досвід обміну валюти в ялтинському банку, який зайняв більше 20 хвилин. Бюрократичні процедури збентежили його набагато менше, ніж похмурий персонал. Пан Стівенс запропонував почати зміни в країні з елементарного впровадження поняття ввічливості і клієнто-орієнтованості в секторі послуг.
Спілкування з Президентом США Білом Клінтоном і Гілларі Клінтон – можливо, майбутнім Президентом США; список книг обов’язкових для прочитання від Юрія Луценка; надихаюча історія про шлях до успіху, розказана бізнесменом і політиком Петром Порошенком, так само як і інші не менш цікаві зустрічі в Ялті , варті, принаймні, згадки, а за великим рахунком – ще однієї замітки.
Однак найбільше враження на мене, без сумнівів, справив 90-річний Президент Ізраїлю Шимон Перес – найстаріший на планеті чинний керівник держави – після 30-хвилинної промови якого весь зал аплодував стоячи. Хотілося б оволодіти цим мистецтвом концентрувати і «упаковувати» в одному реченні таку кількість мудрості.
Я спробував виділити кілька кращих порад для молоді, що прозвучали на форумі і які сам планую взяти на озброєння:
• стати експертом у своїй справі, без шкоди для широкого кругозору;
• не конкурувати, а співпрацювати, використовуючи стратегію win-win:
• писати статті в закордонні журнали і тим само робити свій вклад в глобальне Знання;
• ходити в театр, полюбити оперу, читати рідну літературу, знати історію своєї країни і бути її «глобальним послом» у світі;
• жити майбутнім, не намагаючись копіювати минуле;
• не перебувати в зоні комфорту, щоб розвиватися;
• займатися своєю улюбленою справою і оточувати себе професійною командою однодумців;
• і, нарешті, порада якку ми чули найчастіше – подорожувати, спілкуватися з людьми, бути відкритим всьому новому.
Після спілкування з великими людьми сучасності, на їх особистому прикладі віриш, що дотримуючись цих та інших прописних істин можна добитися не меншого успіху.
Ці три дні проведені в оточенні світових лідерів та інноваторів, надихнули мене на активні дії, спрямовані на роботу на благо молодої української держави, яка до слова, є ровесником більшості стипендіатів. І на завершення – не можу не висловити подяку Віктору Пінчуку, співробітникам його фонду і всієї професійній команді Ялтинської Європейської Стратегії за успішний приклад того, як побудувати Європу в Україні.
