Статті

Стипендіати програми "Zavtra.ua" відвідали зустріч з Хав'єром Соланою та Строубом Телботтом, на якій обговорювали тему глобальних викликів з майбутніми українськими лідерами

У середу, 31 березня, Україну на запрошення Фонду Віктора Пінчука відвідали Хав’єр Солана (Javier Solana), Генеральний Секретар НАТО (1995-1999) та колишній Верховний представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики (1999-2009), і Строуб Телботт (Strobe Talbott), колишній Заступник держсекретаря США та президент Брукінгз-Інституту. Провідні фахівці у галузі зовнішньої політики і безпеки спеціально завітали до Києва для участі в публічній дискусії на тему «Глобальні виклики: як відповідають на них Європа і США?», яку проводили «Ялтинська Європейська Стратегія» (YES) та Фонд Віктора Пінчука.

В зустрічі, що проходила в Дипломатичній академії при МЗС України, взяли участь понад 300 чоловік – студенти, аспіранти та молоді науковці провідних ВНЗ країни, в тому числі стипендіати програми “Zavtra.ua”. В ході обговорення було розглянуто чимало актуальних питань, таких як місце України у світі, майбутнє облаштування світу після розв’язання світової економічної кризи, зміна центрів регіонального та світового впливу, кліматичні зміни, зовнішня політика 21 сторіччя, міжнародна безпекова стабільність тощо.

Віктор Пінчук: «Наш Фонд вважає своїм головним пріоритетом просувати нове покоління у всі царини життя України. Для молодих людей, для студентів Дипломатичної академії, інших ВНЗ України, я думаю, дуже важливо зустрічатись з такими глобальними лідерами, з цими мислителями. Це унікальна можливість для молодого покоління дійсно з перших вуст почути про глобальні проблеми, що існують у світі, поставити запитання найрозумнішим, видатним людям».

Хав’єр Солана: «Ми живемо в дуже складний час, час важкої економічної кризи, від якої страждають всі країни світу. Я не можу сказати, коли ця криза закінчиться, але після її завершення світ дуже відрізнятиметься від того, яким ми його знаємо сьогодні. В світі буде нове співвідношення сил, відбуватимуться зміни й зміщення центрів впливу від країни до країни, від регіону до регіону, навіть з демографічної точки зору відбуватимуться зміни … Ми стикаємось з глобальними проблемами, для вирішення яких необхідне загальне співробітництво. Глобальні проблеми вимагають глобальних рішень. Наша проблема сьогодні полягає в тому, що в нас досі немає належних складних та потужних інституцій, спроможних пов’язувати глобальні проблеми з глобальними рішеннями. Нам необхідне те, що можна назвати відповідальною взаємозалежністю. Всі ми взаємозалежні. Проте тепер нам необхідно бути відповідально взаємозалежними. Кожна країна має взяти на озброєння це відчуття відповідальності в царині глобальних справ у світі, в якому ми сьогодні живемо».

Говорячи про головні глобальні виклики перед світом, Строуб Телботт зазначив: «Я особисто вважаю, що найголовнішим питанням на сто років вперед є питання кліматичних змін. Якщо ми не вирішимо цю проблему, не матиме значення, наскільки чудово та успішно ми ладнаємо з усіма іншими проблемами, з якими ми маємо справу. Кліматичні зміни стоять на першому місці. Ще одним питанням є непоширення ядерної зброї. Ми маємо максимально скористатись тим, що вирізняє міжнародні відносини у 21 сторіччі. Вперше в історії людства всі найпотужніші держави світу живуть в мирі та співпрацюють одна з одною. Це дає нам потенціал ладнати навіть з найважчими викликами…».

«Копенгагенський саміт насправді мав позитивний ефект: його можна охарактеризувати як корисне розчарування. Він засвідчив, що процес, який триває вже двадцять років під егідою ООН та об’єднує 92 країни Землі, просто проходить недостатньо швидко. Я думаю, ключові лідери, що зібрались у Копенгагені, повертались з саміту з відчуттям, що є потреба в новому підході», – відмітив пан Телботт про спроби світу вирішити проблеми кліматичних змін, – «Я особисто думаю, що найбільш перспективним способом змінити процес – робити більше з залученням більш обмеженого кола країн, робити більше за участі меншої кількості політичних утворень. І на мою думку, ключовими політичними утвореннями є три держави та Європейський Союз: США, Китай та Індія, плюс ЄС. Необхідно щоб вони працювали якомога швидше і в якомога найменш бюрократичний спосіб, аби запропонувати практичні підходи у вирішенні проблеми. Якщо вдасться досягти в цьому прогресу, це може поступово залучити до процесу певні зосереджені групи інших ключових країн».

Обрана тема лекції є дуже актуальною і для України, яка знаходиться у постійному пошуку свого позиціонування на глобальній мапі, як з геополітичної точки зору, так і з огляду на свою економічну привабливість та перспективи розвитку.

Строуб Телботт: «Я хотів би сподіватись, що по мірі того, як приватний сектор в Україні нарощуватиме її економічну міць, благополуччя та можливості, він також використовуватиме надалі ці можливості для зміцнення громадянського суспільства, укріплення філантропічної культури, підтримки освіти, охорони здоров’я, незалежних впливових інститутів з дослідження державної політики, і це посилить позиції України як суспільства і буде корисним для всіх».

Проведення прямого діалогу експертів такого високого рівня з новою генерацією українців є важливим внеском Фонду у формування відповідальних майбутніх лідерів. Оскільки саме ці молоді люди, серед яких майбутні політичні діячі, бізнесмени, дипломати, за деякий час будуть приймати ключові рішення для країни, будувати та зміцнювати відношення зі світом.

«Я хочу подякувати всіх вас за те, що слухали нас та ставили розумні запитання, а також за те, що дали нам можливість відповісти на них. Я сподіваюсь, ці відповіді стануть вам у нагоді, оскільки вони були чесними й відвертими. Ми дорослі люди, і ми говорили відверто, як друзі», – сказав Хав’єр Солана, звертаючись до аудиторії у своєму заключному слові.

Фонд Віктора Пінчука регулярно запрошує до України всесвітньо відомих економістів, політиків і публічних діячів для обговорення сучасних викликів, які стоять перед Україною і світом. Раніше з публічними лекціями в Україні на запрошення Фонду виступили Роберт Енгл, Нобелівський лауреат з економіки 2003 року; доктор Френсіс Фукуяма, професор міжнародної економіки Університету Джона Хопкінса; Роберт Піндайк, співавтор підручника «Мікроекономіка»; Джеймс Вульфенсон, 9-й президент Світового Банку; доктор Мухаммед Юнус, лауреат Нобелевської премії миру 2006 року; Колін Пауелл, 65-й Державний Секретар США та інші.

закрити