Стипендіатка програми «Завтра.UA» Галина Палійчук одночасно вступила до 17 європейських університетів, що входять до рейтингу найкращих ВНЗ світу. На такий експеримент дівчина наважилась після того, як почула від багатьох, що вступити до закордонного ВНЗ вкрай складно, а навчатись не маючи фінансування взагалі неможливо.
Як результат – Галину прийняли до 17 навчальних закладів одночасно, а швецький університет Lund University, який вона із самого початку мріяла обрати для продовження освіти, зобов’язався покрити її витрати не тільки на навчання в продовж двох років, але й на переліт, проживання та харчування, загалом інвестувавши в українку близько € 40 тисяч.
У Швеції Галина вивчатиме міжнародне право та права людини, а по закінченню навчання мріє працювати в ООН та опікуватись саме українськими проектами, а зокрема, тими, що покращать права українських дітей.
Талановита абітурієнтка радить українським студентам не боятися випробовувати свої сили, а у своїй розповіді ділиться секретами успішного вступу до закордонного ВНЗ.
Про експеримент зі вступною кампанією
Моя вступна кампанія проходила майже під грифом «секретно» – досить мало людей про неї знали, і я навіть не хотіла це афішувати аж до моменту, поки не опинюсь в країні навчання. Тож, я ні з ким не консультувалася, а вирішила повністю пройти увесь шлях від початку до кінця самостійно.
Усі питають, чому так багато вишів. Звичайно, зараз я розумію, що це виглядає дивно, особливо для тих, хто вже навчається, або навчався за кордоном. Але я не знала, наскільки це буде легко, тому вийшла із ситуації суто «соціологічно»: вирішила пробувати сили в максимальній кількості ВНЗ.
Тож, я відправила документи в 11 англійських вишів, 3 голландських і по одному – в Угорщині, Франції і Швеції. Спочатку, навіть не вірила в успіх, а потім стали приходити листи з повідомленнями, що мене беруть.
Найскладніше – зробити перший крок
Найважчим у цьому процесі було розпочати все, бо я розуміла, що це велика морока, яка займає багато часу: позаповнювати он-лайн форми, нагадати викладачам в університеті про своє існування та загрузити їх зайвою роботою з рекомендаційними листами, далі піти на курси та здати екзамен з англійської, віддати свою зарплату за application fee в деякі університети, перекласти та завірити дипломи, відправити всі документи поштою. Словом – клопоту достатньо.
Але варто було тільки розпочати – як вже ніхто і ніщо не могло мене зупинити. І, можливо, десь було і «напряжно», проте, з висоти досягнутого успіху, я вже й не пам’ятаю наскільки – просто не думаю про це.
Про важливість активної громадської позиції
Зі свого досвіду можу сказати, що в процесі вступу найважливіше – це написати правильний мотиваційний лист. Європейські виші в першу чергу хочуть бачити своїми студентами саме соціально активних громадян. Тому важливо не тільки пояснити навіщо вам навчання за кордоном і як ви ним скористаєтеся, але й продемонструвати вашу активну громадську позицію та участь у суспільному житті.
Щодо моєї громадської діяльності – значною мірою тут на моє життя вплинула програма «Завтра.UA», яка, окрім нових можливостей, відкрила очі на багато речей. До того ж разом зі спільнотою стипендіатів програми ми реалізовували різні соціальні проекти. Зокрема, я координувала проект
«Аспен Завтра», покликаний формувати комунікаційний майданчик між випускниками семінарів «Aspen-Україна» та стипендіатами програми «Завтра.UA».
Наразі, на громадських засадах я координую соціальний проект «Програма правового виховання дітей», метою якого є усунення правового нігілізму серед дітей та підвищення їх правосвідомості.
А Фонд ім. Юрія Кравченка та Центр розвитку суспільства видали мій підручник «Кримінальний кодекс для дітей» накладом понад 20 000 екземплярів, які ми лишаєм безкоштовно в школах та бібліотеках після моїх лекцій в рамках цієї програми.
Фінансування
Я одразу обирала ті навчальні заклади, де була можливість бодай якогось фінансування. Думала, якщо вдасться отримати хоча б 40% знижки на навчання, то за рештою подамся на конкурс програми «Всесвітні студії» Фонду Віктора Пінчука. Втім, з чотирьох університетів, в яких була можливість виграти повну стипендію, я зрештою отримала ТРИ пропозиції. І лише тоді зрозуміла, що трохи перестараласяJ
Порада тим, хто має мрію
Настанова одна – не боятися, ставити мету, йти напролом і ВІРИТИ!
Коли перед початком вступної кампанії я три рази подавалася на короткострокові навчальні програми, і мені відмовляли – я не зупинилася, не опустила руки, а, навпаки, подумала собі: «Хм, мабуть, моя мрія занадто мізерна і, що називається, «не моя», раз Господь не дає їй здійснитися». І тоді я поставила глобальнішу ціль – топовий університет світу. Результат вам вже відомийJ
Будьте сміливими та випробовуйте себе у всьому. А ще – ніколи не відмовляйтесь, коли підвертається нагода змінити своє життя і допомогти змінити життя інших на краще. Будьте активними, адже недарма існує вислів «Життя – це рух», – і стосується він не лише спорту, але й вашої життєвої позиції в цілому. Бажаю усім успіхів та наснаги!
Також за посиланням дивіться телевізійний сюжет про експеримент Галини Палійчук: https://www.youtube.com/watch?v=0_UrPvttN74&list=PL1neMztLSbMMzEPnOrO2QaCds1sJZ3_Uf&index=14
