Щорічний фестиваль під відкритим небом, під час якого експерти розвінчують міфи, а також дають логічне пояснення певним явищам у галузі фізики, хімії, біології та в інших сферах науки. Тому наука не подається теоритично, а захоплює, розважає, розкриває різні таємниці. А ще «Наукові Пікніки» - це інтерактивні експерименти для жителів різних міст України, в наметах, на скверах чи інших публічних територіях поєднують науку з забавою. Фішка Наукових Пікніків у тому, що науку можна чіпати руками в прямому сенсі. Можна подивитись в мікроскоп, позмішувати хімічні реагенти. Дуже важливо, що відвідувачі спілкуються не з акторами, які грають роль науковців і показують шоу, а дійсно з науковцями та інноваторами. Це дає можливість не просто повеселитися на шоу, а дізнатися, що саме відбувається. Такий формат полюбився людям, бо він розважальний, не тільки навчальний. Учасники пікніків - спеціалісти, науковці, ентузіасти, які діляться своїми знаннями з публікою. Проєкт існує вже 9 років та його метою є популяризація науки серед молоді: дітей, школярів, студентів, молодих батьків та усіх бажаючих.

Проєкт з популяризації науки серед молоді, школярів та дітей місцевих, що не виїхали з міста, та переміщених з інших регіонів України, які перебувають на даний момент у Запоріжжі. Мета його: ознайомити широку громадськість міста Запоріжжя із українськими науковцями і здобутками української науки, що вплетена в світові процеси; заохотити та надихнути дітей та молодь до наукової діяльності. Наразі Дні науки у Запоріжжі відбулися у травні 2023 року та зібрали близько 500 учасників запланованих заходів під час їх проведення, а це: 12 лекцій, 9 локацій та 7 воркшопів.

Подкаст про проблеми соціального спрямування, що підіймає теми, обговорення яких дуже не вистачає: українська наука, сучасне переформатування бібліотек, урбаністика в Україні, українські театр та кіномистецтво, інтернати та інтеграція у суспільство незахищених дітей, культура замовчування домашнього насильства та інші. У кінці кожного випуску ведучі пропонують конструктивні шляхи рішення проблем, про які йшла мова. Проєкт збільшує обізнаність та свідомість українців у темах та проблемах соціального спрямування, яким вітчизняні ЗМК приділяють відносно мало уваги. У кінці кожного епізоду пропонуємо слухачам кроки, рішення та можливості, втілення яких може допомогти у глобальному вирішенні проблеми. Окрема рубрика «Конструктив. Досвід» присвячена спілкуванню з представниками звичних і незвичних професій та ремесл — розмовам про пристрасть і перепони у праці. Наприклад, з математиком, ведучим українського «Що? Де? Коли?», полярником, сомельє, онкологом, письменником, генетиком, палеонтологом, композитором, реставратором антикваріату. Наразі готуються до виходу 5 циклів історій на теми: «Журналісти і журналістика на війні», «Переосмислення радянського минулого», «Освіта, підбита карантином та війною», «Пошук коріння та ідентичності», «Куди рухається український ютуб».

Дослідження думки молоді віком 18–27 рр. із питань безпеки через організацію фокус-груп у 24-х областях України (у тому числі Крим – дистанційно), на основі якого сформувати аналітику-рекомендацію з корегування безпекової політики України та створення підґрунтя для активного залучення молоді в законотворчий простір.

Перфоманс, що відбувався на Поштовій площі задля привернення уваги до історичних подій ХІІ сторіччя та проблеми знищення історичної пам’яті. Проєкт мав на меті популяризацію сучасного перформативного підходу до наповнення музеїв та звернення уваги на проблему застарілих форматів музеїв.

Громадська ініціатива, яка мала на меті підвищення політичної свідомості молоді та пропонувала кожному виборцю, хто проголосував, отримати на виборчій дільниці наліпку з написом «Я проголосував» або «Я проголосувала» та поширити інформацію в соціальних мережах з відповідним хештегом #Яголосую. Флешмоб охопив 56 міст, більше 250 виборчих дільниць та під час його проведення використано більше 16 тисяч наліпок.

мотиваційний соціальний ролик, мета якого змінити ставлення суспільства до людей з інвалідністю/ тяжкими діагнозами, зруйнувати стереотип про «модель жертви», надихнути їх повірити у власні сили, бути активними та змотивованими на успіх. Це збірка реальних історій молодих людей, які мають інвалідність/тяжкі діагнози, але досягають успіху попри усі складнощі з якими стикаються кожного дня. Дуже часто ми бачимо, як наше суспільство зневажливо ставиться до таких людей. Тому, мотивуючий ролик «#повірУсебе» про нереальні випадки, дії абсолютно реальних людей, які кожного разу «падаючи підіймаються з колін» і продовжують свою справу. Він про силу духу, мотивацію, прагнення рухатися тільки вперед. Це гарний надихаючий приклад для тих, хто змирився зі своєю недугою, з обмеженим способом життя і для нашого суспільства, щоб підняти їх рівень толерантності та зламати стереотип про людину з інвалідністю у 21 столітті.

Серії соціальних роликів на тему підвищення суспільно-політичної відповідальності української молоді. Героями відео стали самі ж автори ідеї: Данило Герасимов, Катерина Романюк, Сергій Жидков, Ольга Чуб та Олена Костинюк. Проект покликаний вирішити проблему низької явки молоді (18-29 років) на виборах та нерозуміння нею важливості виборів як необхідного інституту демократії шляхом впливу соціального ролику-мотиватора та низки тематичних заходів на молодіжних платформах.

Соціально орієнтований проект, який допомагає людям дізнатися більше про інтимну сферу життя, адже нас не вчили говорити «про це», нас вчили тільки соромитися і засуджувати. Щомісячно блог про секс, іграшки та кохання продивляється близько 15 тис. людей. Пропрацювавши два роки у проекті Upgrade для Юлії настав момент, коли вона замислилася про власний бізнес. Її чоловік Олександр запропонував такий напрямок і вона погодилася.

3С – неприбуткова всеукраїнська молодіжна ініціатива, яка з 2010 року організовує просвітницькі заходи для молоді на основі неупередженого діалогу на актуальні суспільно-політичні та світоглядні теми. Ініціатива 3С об’єднує понад 700 учасників з усіх областей України, організували більш ніж 50 заходів у 12 містах 9 областей України, зокрема 6-денні, 3- денні, 2-денні семінари, семінари для модераторів, а також одноденні тематичні семінари та відкриті зустрічі, на яких учасники обговорювали актуальні теми.